Алергія на котів і собак: причини, симптоми, як боротися?

Коли дбайливий господар вирішує завести домашню тварину – собаку чи кота, він прораховує цей план на кілька кроків вперед. Обирає породу, стать, визначається з типом харчування, вбиває в контакти найближчу ветклініку і складає графік прогулянок. Проте є фактор, який неможливо прорахувати, і який проявиться, коли тварина уже житиме з вами в одному домі. Алергія на кота чи собаку.

Наш організм може по-особливому реагувати на звичні нам речі – їжу, пил, цвітіння, парфуми. Алергія на тварин – це не виключно алергія на шерсть, це реакція на протеїни, які виробляє організм улюбленця. Вони є у сечі, слині, поту та шкірному салі. Білки-алергени легко розносяться з шерстю, тому часто кажуть, що порода Сфінкс – гіпоалергенні коти. Однак це лише зменшує зону розповсюдження білка, на який з’являється алергія, але не скасовує постійний контакт та обійми з новим другом.

Як зрозуміти, що у вас алергія на собаку чи кота?

Алергічна реакція на тварину може проявитися відразу після контакту з нею, або ж після кількох годин, проведених разом. Для дітей ризик появи алергії вищий, якщо батьки є алергіками, адже це може передаватися спадково. У різного віку алергія проявляється майже однаково, проте у малюків – яскравіше.

Симптоми алергії на кота чи собаку схожі на застуду, чи інфекційне захворювання, а саме:

• ви починаєте чхати,
• заклало ніс, або навпаки тече з носа,
• вам важче дихати,
• ви почали кашляти (чуєте хрипи у легенях),
• тіло почало свербіти (висипка, почервоніння, пухирці),
• обличчя напухло,
• в очах запалилася слизиста, потекли сльози, чухаються очі, почервоніли повіки та з’явився кон’юктивіт,
• з’явилася тахікардія.

Проте важливо пам’ятати, що перелік симптомів не гарантує, що у вас алергія на конкретну собаку чи кішку. З вулиці тварина могла принести на лапах чи шерсті часточки пилку, пороху чи інших алергенів, і симптоми можуть зникнути після ретельного купання.

Щоб бути точно переконаним – краще звернутися до алерголога і пройти проби (шкірні чи здати кров). Однозначна відповідь варта того, щоб передчасно не сказати собі: «все, у мене алергія на собак», і сумувати про потенційну розлуку з другом.

Що потрібно знати про алергію на котів?

Коти обожнюють чистоту, тому постійно слідкують за станом своєї шерсті, облизуючи себе з голови до ніг. Чому з'являється алергія на кішок? Часточки слини разом із шерстю легко потрапляють на одяг, залишаються на диванах і ліжках, де ви спите, навіть з протягом підіймаються на столи чи книжкові полиці. А якщо у домі є килим – це ідеальний куточок для збору алергенів.

Чи можна запобігти алергії, просто щодня миючи кота по кілька разів? Ні. Та й котику це може зашкодити.

Чи алергія залежить від породи? Так, вжитися з тваринами внаслідок їхніх властивостей шерсті (які менше линяють) чи її відсутності – легше. Але це не гарантує повної безпеки.

Хто більш алергенний: кіт чи кішка? Кіт.

Чи має значення забарвлення тварини? Так. Темні коти виділяють більше алергену, ніж світлошерстні.

Що потрібно знати про алергію на собак?

Якщо при виборі породи, вас зупиняє можливість алергії – гіпоалергенні собаки з короткою жорсткою шерстю будуть кращим варіантом. Пам’ятайте, що чим більший розмір собаки, тим більшу кількість алергену вона виділяє. Якщо перестраховуватися, можна обрати крихітку той-тер’єра. Так, можливо, ви мріяли про хаскі чи маламута, але краще менша собака і більше спокою.

Двоє тварин однієї породи виділяють однакову кількість алергенів? Ні. Але алергія справді залежить від кількості білка: поки вона не перевищить норму, допустиму імунітетом, все буде гаразд. І цей поріг індивідуальний для кожного алергіка.

Як проявляється алергія на собаку? Алергія може не проявитися при першому контакті, а от вдруге – спрацює на повну потужність. Тому краще кілька разів поспілкуватися ближче з обраним цуценям (якщо дозволить власник), щоб бути впевненим – це буде тільки приємна й тепла дружба.

Як вилікувати алергію на собаку? Спеціальних препаратів, які повністю вилікують алергію, не існує. Є ліки, які дозволяють позбутися симптомів, але не проблеми. Обробка шерсті собаки спеціальним засобом також дозволить зменшити прояви симптомів.

Як боротися з алергією на собак та котів?

Коли діагноз остаточний, часом єдиним варіантом є віддати друга у добрі руки, родичам чи знайомим. Є варіант терапевтичного лікувального курсу. І, звісно, хиткий, але можливий компроміс: профілактика поширення алергену квартирою.

Що для цього потрібно?

1. Спеціальний шампунь та регулярні водні процедури. Існують засоби, які знижують кількість алергенів на тілі тварини. І раз на тиждень – ванна за розкладом.
2. Наповнювач для туалету. У котячій сечі багато алергенів, тому, якщо наповнювач добре не всотує рідину, вона переходить на лапки й розноситься квартирою за кілька котячих стрибків.
3. Роздільна ночівля. У тварини повинне бути власне місце, а от про солодкий сон в одному ліжечку варто забути, як і про перебування на вашому ліжку взагалі. А ще краще – не пускайте тварину до спальні, зачиняйте двері.
4. Правильні будиночки. М’які іграшки, плюшеві подушки і сходинки працюють як килими – всотують і зберігають шерсть та білки-алергени.
5. Здоров’я. Регулярно возіть тварину до ветеринара, щоб контролювати стан кишківника та сечовидільної системи. Адже проблеми з органами провокують сильніше виділення алергенів.
6. Прибирання. Його потрібно полюбити щирим коханням. Вологе, ретельне прибирання. Як часто? Як можна частіше.
7. Повітря. Можна придбати очищувач повітря, який буде знижувати кількість білка у повітрі в квартирі.
8. Догляд. Краще доручити миття та вичісування тварини комусь з родини. Якщо це зробити нікому, одягайте маску та рукавички, щоб мінімізувати поширення білка.

Чи можна звикнути до алергії на тварин? Такі випадки справді трапляються і симптоми зникають. Проте це не панацея. Дослідження показують, що якщо кіт з’явився у домі раніше за малюка, нижча ймовірність розвитку алергії на кішок у дітей, адже тваринний білок уже перебував у просторі задовго до них.

Батьки часто ізолюють тварин при появі дитини, проте лікарі не рекомендують цього робити. Надмірна стерильність навпаки може провокувати високу чутливість дитячої імунної системи, адже дитині все одно доведеться контактувати із зовнішнім світом, у якому є не лише домашні улюбленці, а й бігають чужі тварини.

Якщо з чотирилапим другом лікар порекомендує розлучитися, доведеться це зробити. Адже контакт у масці та рукавичках для самої тварини теж не завжди буде найприємнішим.

У будь-якому випадку, що б ви не обрали – бережіть здоров’я та покращуйте імунну систему!